Відповіді на основні медичні питання
Як заморожуються ембріони та яйцеклітини? Як довго зберігаються? Щодо чого досліджуються? Як виявляються патології?
Ця методика називається вітрифікація. Можливість народити здорову дитину фактично в будь-якому віці стала реальною завдяки технологіям надшвидкого заморожування статевих клітин і ембріонів при вкрай низькій температурі (-196 С). Цей метод відрізняється від класичної заморозки тим, що рідина всередині клітин не перетворюється на кристал, таким чином не шкодячи живий структурі, а відразу переходить в «сплячий стан», що забезпечує збереження яйцеклітин після їхнього розморожування через будь-яку кількість років. Тому ця методика найм'якіша та найефективніша.
Якщо яйцеклітини самі чудово дозрівають, чи обов'язково потрібна гормональна стимуляція для їхнього забору? А якщо це неможливо? І наскільки болісний сам забір яйцеклітини?
Наразі найефективнішою стратегією в програмі ЕКЗ є «one and done». Це означає, що наша задача за одну стимуляцію зростання фолікулів отримати достатню кількість яйцеклітин й відповідно здорових ембріонів, які заморожуються. Часто така програма дає можливість після народження першої дитини планувати вагітність після перенесення наступного ембріона вже без стимуляції, до того ж це ембріони, отримані в молодшому віці. «Це забезпечує максимальну результативність програми, запобігає зайвим візитам пари до клініки та частій здачі аналізів. Це важливо ще й морально для пари й особливо для жінки. Зберігає їх цінній репродуктивне час. Оскільки в природному циклі дозріває лише один фолікул (рідко два), він може не містити яйцеклітину, ооцит може бути не зрілим або не запліднитися, овуляція може відбутися спонтанно до початку проведення пункції. При цьому від жінки необхідні часте проведення УЗД – моніторингу зростання фолікула, і це створює додаткове сильне емоційне напруження («а раптом фолікул вже зовулював?» «Чи дасть одна яйцеклітина розвиток ембріона?»). Тому протокол в природному циклі визнано низькорезультативним та має дуже обмежене застосування.

Пункція фолікулів
Трансвагінальна пункція (аспірація) фолікулів проводиться з метою забору фолікулярної рідини з ооцитами під внутрішньовенним знеболенням (анестезією) і триває 20-30 хвилин. Після чого пацієнтка перебуває під наглядом 1-2 години.

Під час пункції при ЕКЗ фолікулярну рідину відразу передають до ембріологічної лабораторії. Ембріолог проводить відділення ооцитів, промиваючи їх від фолікулярної рідини, попередньо оцінює їхній ступінь зрілості. Після чого всі ооцити поміщають у спеціальне живильне середовище і кладуть до інкубатора до проведення запліднення, яке відбудеться через 4 години від моменту отримання яйцеклітин.

Як проходить гормональна стимуляція, які емоційні та фізичні відчуття?
Стимуляція росту фолікулів
Програма ЕКЗ починається з курсу медикаментозної стимуляції овуляції (суперовуляції), оскільки для успішного запліднення потрібно отримати відразу кілька зрілих яйцеклітин (ооцитів) в межах одного менструального циклу, оптимально 10-20. Стимуляція призначається лікарем з урахуванням всіх індивідуальних особливостей здоров'я жінки та отриманих результатів обстеження. З цією метою використовуються препарати (гонадотропіни) в певних дозах, як правило, 11-12 днів, з обов'язковим моніторингом зростання фолікулів за допомогою УЗД і (за показаннями) гормональних досліджень. Контроль зростання фолікулів проводиться 1 раз на 4-5 днів, й при досягненні лідируючих фолікулів 14 мм в діаметрі призначається ще один препарат (антГнРГ) для запобігання передчасній овуляції і наступного рівномірного зростання.

Нарешті, при досягненні фолікулів 19-20 мм в діаметрі призначається тригер овуляції, який запускає процес фінального дозрівання яйцеклітин й робить можливим їх отримання при пункції, яка проводиться рівно через 35-36 годин від моменту ін'єкції.

Під час стимуляції жінка продовжує звичайний спосіб життя (важливе правильне харчування, виключення алкоголю та шкідливих звичок, обмеження фізичних навантажень до отримання ооцитів). Емоційно важливий правильна налаштованність тільки на результат, ніяких болісних відчуттів при правильній стимуляції не виникає.
Які можуть виявити патології у ембріона?
Передімплантаційне генетичне тестування (ПГТ) визначає і запобігає передачі потомству хромосомних та генетичних захворювань до етапу перенесення ембріона в порожнину матки.

На сьогодні виділяються наступні методи передімплантаційного генетичного тестування:

Найсучаснішим та найточнішим методом передімплантаційного генетичного тестування на анеуплоідіі (ПГТ-A): Preimplantation Genetic Testing for aneuploidv (PGT-A) ембріонів є секвенування нового покоління (Next Generation Sequencing)-NGS. Основне завдання ПГТ-А – оцінка стану ембріона на ранніх етапах розвитку (виявлення кількісних порушень хромосом-анеуплоїдій), відбір здорового ембріона для проведення ембріотрансфера.

Передімплантаційне генетичне тестування на моногенні захворювання ПГТ-М: PGT-M (Preimplantation Genetic Testing for monogenic diseases) є методом визначення спадкових захворювань, при яких відбувається мутація або порушення послідовності ДНК одного гена.

Передімплантаційне генетичне тестування на структурні порушення ПГТ-СП: PGT-SR (Preimplantation Genetic Testing for structural disease) для виявлення аномалії, при якій структура однієї або декількох хромосом порушена. Відбувається при неправильному з'єднанні хромосомних сегментів або їхньому розриві. Існують такі види структурних змін: транслокації (перенесення ділянки хромосоми на негомологічну хромосому), делеції (втрата ділянки хромосоми), дуплікаціі (подвоєння ділянки хромосоми), інверсії (поворот ділянки хромосоми на 180 градусів).

Мої контакти
Олеся Соломіна
Email: olesyasolomina@gmail.com