Сурогатне материнство: чи можливо щастя «по обміну»
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в період з 2015 по 2019 року приблизно 8% подружніх пар зіткнулися з діагнозом «безпліддя».
І перед ними постає складний вибір: змиритися з життям без дітей, або ж звернутися до допоміжної репродуктивної технології – послуг сурогатного материнства.
Що потрібно знати про процедуру виношування чужих дітей і чому українські «мами» користуються шаленою популярністю серед іноземців – сьогодні розберемо.
У питаннях сурогатного материнства держави діляться на 4 групи:

Де сурогатне материнство заборонено
Швеція, Австрія, Німеччина, Норвегія та ін.
Де дозволено некомерційне сурогатне материнство
Ізраїль, Великобританія, Австралія, Нідерланди та ін.
Де дозволено комерційне сурогатне материнство
Росія, Україна, Казахстан та ін.
Країни, де питання сурогатного материнства ніяк не регулюється
Ірландія, Фінляндія, Греція та ін.
Що цікаво: на пострадянському просторі вперше сурогатне материнство почало практикуватися в Україні. У 90-х роках мама виносила дитину для своєї дочки.
Та й зараз Україна значно привабливіша за країн-сусідів для батьків з-за кордону. У нас є достатньо «зріле» законодавство, яке допомагає захистити як замовників послуги, так і сурогатних мам.
Буква закону
Незважаючи на те, що чіткого визначення сурогатного материнства в Україні немає, питання допоміжної репродуктивної технології піднімається в багатьох нормативно-правових актах:
В наказі Міністерства юстиції України №52/2 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні»
В наказі Міністерства юстиції України №787 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні»
В Законі України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я
В Сімейному кодексі України
В Цивільному кодексі України
Дію всіх цих документів можна звести до декількох базових пунктів:
Закон не передбачає обмежень за розміром винагороди сурогатній мамі
Батькам-замовникам не потрібно отримувати дозвіл органу опіки та піклування (як у випадку удочеріння або усиновлення)
Штучне запліднення здійснюється в акредитованих закладах охорони здоров'я дозволеними методами
Також не потрібно всиновлювати дитину: при народженні сурогатна мама пише дозвіл на передачу – і замовники відразу записуються в свідоцтво про народження як біологічні батьки
Вік сурогатної мами не повинен бути менше 18 років і більше 40 років
Правовідносини сурогатної мами й замовників регулюються Сімейним кодексом і договором, але не судом
Сурогатна мати повинна мати своїх дітей і не мати медичних протипоказань
Батьківські права на дитину повністю належать генетичним мамі й татові
При оформленні договору необхідний письмовий дозвіл чоловіка сурогатної матері
Сурогатна мати не може заявляти про своє материнство
А якщо сурогатна мама відмовиться?
Ви напевно хоч раз натрапляли на мелодраматичні серіали, де сурогатна мама, взявши дитину на руки, відмовляється її віддавати.
У Росії таке можливо, в Україні ні. У нас права на дитину в 100% випадків належать батькам, які передають свій матеріал сурогатній матері (частина 2 статті 123 СК України).

Ціна питання
Близько півроку тому я відвідувала вагітну подругу, яка лежала на збереженні в одному з пологових будинків Києва. Як виявилося, левова частка пацієнток відділення – сурогатні мами «при надії» (тобто перед пологами). Причому, практично всі з двійнятами.

На практиці пологові будинки укладають офіційні договори з компаніями-посередниками, які надають послуги з виношування «під ключ»: шукають мам, замовляють обстеження, контролюють процес виношування, імплантації, своєчасної здачі аналізів, оформлення необхідних документів тощо.

В середньому послуги таких компаній вартують 30-50 тисяч доларів, з яких близько 13-15 отримує мама.

Для іноземців це цілком доступна ціна – і вони охоче «замовляють» двох дітей, переплачуючи мамі за двійню пару-трійку тисяч доларів.
В ідеальній картині світу все відбувається добре й всі щасливі.
Але так буває не завжди.

Батьки можуть постраждати від недобросовісних посередників, які вибирають сурогатних матерів без належної перевірки. Або навіть від самих матерів, які шантажують замовників, вимагаючи все більше грошей.

Вирішити проблему допоможе юрист та правильно складений договір. При цьому предметом договору виступає не дитина, а сурогатне материнство, процес виношування дитини і т.д.
Чек-лист: що прописувати в договорі про сурогатне материнство
Єдина правильна відповідь – все.
Кожен етап процесу. Ось список-мінімум:
Назва медустанов, де буде проходити пересадка ембріона, а згодом – медична допомога, обстеження, пологи
ПІБ медичного працівника, який буде стежити за здоров'ям сурогатної матері
Компенсація витрат на медичне обслуговування
Дії, якщо дитину виносити не вдалося
Заробітна плата сурогатної матері
Терміни оплати послуг сурогатної матері і т.д
Місце проживання та пересування матері в період вагітності
Дії в разі народження хворої дитини або переривання вагітності
Зобов'язання сурогатної матері по дотриманню режиму і виконання призначень лікаря, штрафні санкції
Готовність оформити нотаріально завірену згоду на запис подружжя батьками дитини
Отримання замовниками інформації про аналізи та стан сурогатної матері
Додаткові послуги (страхування життя і здоров'я сурогатної матері, бонуси з боку подружжя за сумлінне дотримання медичних приписів).
Умови для зміни й розірвання договору
Наслідки відмови сурогатної матері надати згоду на запис подружжя батьками дитини
Послуга сурогатного материнства подібна до роботи адвоката. І там, і там ми стикаємося з людським болем. Саме тому подружжя так часто вимикають здоровий глузд, бажаючи пережити радість батьківства.

А біль та емоції – це золоті умови для шахраїв. Тому убезпечте себе. Не пошкодуйте грошей на хорошого юриста – ви отримаєте впевненість у тому, що незабаром ви будете разом зі своїм малюком.

Мої контакти
Олеся Соломіна
Email: olesyasolomina@gmail.com
Made on
Tilda